About this episode
Читає Оксана СмільськаІнелла ОгнєваЯ думаю, кохання - це не квіти...Не місячні прогулянки вночі...Кохання - це дивитися, як дітиДрімають в нього тихо на плечі...Кохання не в красивих подарункахІ навіть не в закоханих словах...Не в пристрасних солодких поцілунках,А в сяючих, турботливих очах...Кохання у горнятку з теплим чаєм,У витримці і вмінні промовчать...У тому, що так рідко помічаємІ часто забуваємо сказать...Любов не у стрункому її стані,А в променях на кутиках очей...Кохання це не те, що на екрані,А глибоко у душах двох людей...Любов у суперечках і прощенні,У помилках і вмінні пробачать...Кохання це не мить одна натхнення, –Це вічність, що навчає нас чекать...Чекати, поки станемо мудріші,Бо молодість з роками промайне...Та лишиться у серці значно більше...Турботливе, сімейне, мовчазне...Кохання в сивині на срібних скронях,У зморшках і у тихій хрипоті...В турботливих натружених долонях,Незмінно найтепліших у житті...
